Підпільні заробітки

В Україні тєжко жити роботи не маю.

І вже місіць як у Москві рубель заробляю.

Жінка дзвонит що за мнов сильно так банує

Віжіла вручну пшеницю врожаю бракує.

На роботі й я сачкую бо дрельки не маю

Як мій дідо так я з млотом Москву розбиваю.

Сплю собі на пінопласті в цирету зав'юсі

Снитці мені жінка з серпом я з млотом жинусі

 Сусід хода в кукурудзи, діти в хаті плачуть

Кольорові такі сни мої очи бачуть

Чисте чудо люди добрі, та так мож здуріти

 Треба війти троха з хати на двір по балдіти.

 Зрані встав, від тих цементів троха повтиравсі

І в Москву на Красну площадь із кумом подавсі.

 На дорогу я поїв фасольову зупу

З'їв головку часника аби стало духу,

 їду собі в автобусі у метро сідаю,    

А міліцію як вижу зразу повертаю.

 Заблудитисі я бою, людей не спитаю

Бо із рота часник пахне й мову пусто знаю.

Людей повно у транспорті я сі вже не влажу

 Як потиснут точно пущу вкраїнського газу.

 Добралисі на кінець на площадь Кремльову

 Тутка думаю вже пущу зупку фасольову.

 Кум мій каже: «То би здало тобі фото зняти».

І давай ще пів години ракурс вібирати.

Я терпіти вже не годен лиш сі позираю

Мінтів нема! Фотографуй бо я вже вмираю.

 Став я задом до Леніна файне фото маю

Бо вже вчинив свій теракт вже сі посміхаю.

Я Ленінови у Буквари намалював роги,

То мене директор тоди чуть не вігнав з школи.

Най нюхає та таранька вкраїнського духа.

Мені стало троха легше, відомстив по вуха.

Та міліція зачула отой дух свободи

 і давай мене ловити , а я дав на ноги.

Залітаю в якійсь під'їзд на дах заховавсі

Тепер мене не знайдут, замаскірувавсі.

Сиджу днинку, сиджу другу чую знемагаю

 Хочу сала троха з'їсти за борщем скучаю.

Ну, думаю прийшов кінець треба помирати

І вже хотів з штирнацітого поверха скакати.

Та я щирий українець хоч і помираю

Перед смертив українську пісню заспіваю.

Коли чую, а зо мнов пів-Москви співає

Міліція сі спужіла від мене тікає.

Ото добре що є всюди вкраїнського брата,

Що вібравсі я з полону й приїхав до хати.

Українці файні люди, вміють всюди жити.

Заграницев не даст вмерти, дома не даст жити.

жовтень 2013 Роман Курчук